Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру»

Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру»

Книжка «Розмови про архітектуру», написана архітектором Богданом Волинським протягом циклу зустрічей з архітектором Олегом Дроздовим, які відбулися кілька років тому в Харкові, вийшла у видавництві ist publishing у лютому 2022 року. Нижче ми публікуємо фрагмент з видання.


Соціальна відповідальність

Можна сказати, що архітектор до певної міри завжди представляє маргінальну групу. Та його роль сильно залежить від конкретного суспільства. Є країни на зразок Італії, де архітектори становлять 2 % населення. Тобто на кожному десятому весіллі (нехай навіть вони в середньому на 50 осіб) є один архітектор. Це переконливо. Архітектори зовсім інакше залучені до суспільного життя. Вони часто бувають без роботи, займаються чимось іншим. Можна зустріти фотографа або паркувальника, який здобув освіту архітектора і має відповідний спосіб мислення й погляд на місто.


У наших широтах архітектор — більш рідкісний птах. Відмінність ще й у тому, що задоволених архітекторів давно немає. Востаннє вони задовольняли свої амбіції у 20-х. Можна заперечити, що й сьогодні знайдуться наближені до влади, але вони задовольняють передусім чужі амбіції.


Архітектори не є об’єктом суспільного договору. Індивідуум, який є частиною суспільства, розуміє всі причиново-наслідкові зв’язки. Він може оцінити їх з погляду суспільних інтересів. У нас немає артикульованих правил і поведінкових норм. А оскільки архітектор як людина не включений у різноманітні ланцюжки, то, ухвалюючи рішення, він не обтяжений різними рівнями договору. Тому він може його й не виконувати. Він може зневажати громадські інтереси, щиро не розуміючи, коли починає щось відбирати або нав’язувати.


Якщо архітектурна практика не стане частиною громадянського суспільства, то навряд чи в неї зможе сформуватися зрозуміла мова. Взаємодія із соціальним середовищем здатна створити відповідні манери, загальні потреби. Багатоскладові конструкції людських взаємин знайдуть своє відображення в будівлях.


Будь-який проєкт — це можливість, яка виникає завдяки використанню найрізноманітніших ресурсів. Будівля — це велика інвестиція в історико-соціальному контексті. Архітектор відповідає за те, що з часом відбудеться з будівлею. Чи використовуватимуть її? Чи потребуватиме вона значних змін? Новий будинок на вулиці створює соціальний ліфт у міському та культурному просторі, який може й не спрацювати, якщо не продуманий кожний аспект.


Архітектор бере на себе відповідальність відтоді, як починає працювати над проєктом. І продовжує нести її навіть після смерті. Є геніальні люди, чутливі настільки, що точно передбачають розвиток подій. Політики, до речі, також нерідко досягають у цьому успіхів. Сьогодні архітектор перестав бути головним будівельником і взагалі основною персоною. Він лише один з п’яти важливих людей у проєкті. Під час реалізації масштабних задумів рідко буває так, що йому дають узяти на себе всю відповідальність. Та навіть якщо архітекторові доручили ухвалювати тільки частину рішень і щось, що вже зроблено без нього, суперечить суспільному благу, він мусить проявити важливу якість — уміти відмовитися від проєкту. Складно точно визначити цю межу, але він має відчути, коли стрілка наближається до червоної зони. Загалом це прояв звичайної громадянської позиції.


Те саме стосується і приватних проєктів. На них також витрачаються ресурси, і не тільки грошові. Проєкт повинен мати культурно-психологічну стійкість до часу, як, наприклад, хороша тарілка, яку можна передати у спадок, або разовий посуд, який іще й важко утилізувати. Це не дерев’яний чи глиняний будинок, який згнив або розсипався і залишив після себе землю. Сьогодні будується багато такого, що завтра не знадобиться. Практично все, що зводиться протягом останніх 70 років, — справжнє сміття. Ми живемо в тому, що потрібно викинути. Такі будинки нікому не передаси, їх не можна реконструювати, вони швидко руйнуються, і в них немає якостей, які хотілося б узяти з собою в наступне століття.


Титани відродження через свої теоретичні роботи доносили суспільству важливі ідеї. Це можна назвати архітектурним активізмом, адже відповідальність завжди була частиною професії. Архітектори вибудовували ідеї майбутнього й шукали підтримки в тих, хто посідав вершини пірамід державних або фінансових інститутів. Багато ідей зароджені не в конкретному замовленні, а як реакція на суспільно-політичні проблеми, і вже пізніше втілені в життя або передані прийдешнім поколінням через освіту. Активізм — невіддільний складник професії, позаяк архітектор — це один із наймасштабніших сервісів, які обслуговують суспільство.


Є країни, у яких у цьому сенсі вже все вирішено. Місто вирішило, що має стояти на конкретному місці, є абрис і відстань до гребеня на даху. Опинившись у цих рамках, складно проявити якусь позицію. Активізмом більш-менш зможе зайнятися урбан-дизайнер, але багато в чому цю роль перебрали на себе політики, як в описаній вище ситуації з Кройцберґом. Вони нескінченно відкривали дискусійні столи, окремо працювали з турецькою громадою, дізналися, як і чому саме так у них влаштований побут. Запланували дитячі центри та мечеті недалеко від будинку, тож місця для інтерпретацій уже не лишилося.


У практиці нашого бюро приблизно 20 % замовлень не відбулося через те, що, на думку замовника, ми не поділяли його комерційних амбіцій. Скажімо, ми розробляли проєкт двох районів в Одесі. Місту з квартальним центром ми запропонували знайомий стиль життя. Вийшли чудові закриті двори, сервіси на рівні вулиці, будинки в межах шести поверхів — тобто те, що близьке Одесі. Вийшла ідея, яку хочеться продовжувати. Утім на цьому місці запроєктували 24-поверхові башти буквою Е. Суцільне пекло. Програму житла потроїли, а отже, частина шкіл і дитячих садків не помістилися.


Інший конфлікт, який виникає ще частіше, пов’язаний із ціною проєкту. Для того, щоб освічена людина з досвідом працювала над проєктом, вона має отримувати пристойну зарплату або принаймні наближену до пристойної. Команда таких людей повинна уважно вивчити всі компоненти проєкту, зробити дослідження, опрацювати деталі. Проєктні рішення відповідатимуть цьому місцю, його економічним, геологічним, кліматичним, соціальним, культурним та іншим параметрам. Результат має бути зважений, амбітний і пропрацьований. Це займе немало часу. Створення продукту триває довше й обходиться дорожче, а отже, він менш конкурентний на ринку. І прояв відповідальності полягає в тому, щоб усе одно витратити цей час.


Фото: Петро Чекаль
Читати також
Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta".  Другий кураторський стейтмент Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta". Другий кураторський стейтмент Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом