Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда

Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда

У лютому 2023 року у видавництві ist publishing  вийшла книжка «В.Ґ. Зебальд. Повітряна війна і література», що започатковує нову серію видавництва ist publishing і представляє міждисциплінарні дослідження про війну і культуру — warning books series. Нижче ми публікуємо фрагмент з видання.


З чого слід було почати природну історію руйнування? З огляду технічних, організаційних і політичних передумов проведення масованих повітряних атак, з наукового опису невідомого доти феномену вогняної бурі, з патографічного реєстру характерних видів смерті або з поведінково-психологічних досліджень про інстинкт втечі та повернення додому? Носсак пише, що не було такого річища, яке вмістило би потік населення, який після нальотів на Гамбурґ "німотно й нестримно затопив усе навколо» й дрібними струмками ніс неспокій до найдальших сіл. Щойно біженці десь знаходили собі притулок, веде далі Носсак, вони знову зривалися з місця й кочували далі, або ж намагалися повернутись до Гамбурґа, чи для того, щоб спробувати «ще щось врятувати або пошукати своїх родичів", чи з якихось інших неясних причин, які змушують вбивцю повертатись на місце злочину [1]. Хай там як, але щодня в дорозі були незліченні юрби людей. Белль пізніше припускав, що в такому досвіді колективної втрати коренів якраз і криється пристрасть німців до подорожей, те почуття, що людина ніде більше не може залишатися надовго й постійно мусить бути деінде [2]. Отже, всі ці переміщення виходу й повернення розбомбленого населення були, з погляду біхевіоризму, чимось на кшталт попередньої підготовки до входження у мобільне суспільство, яке сформувалося за десятиріччя після катастрофи і в умовах якого хронічний неcпокій, що гнав людей з місця на місце, перетворився на кардинальну чесноту.


Окрім розгубленості в поведінці самих людей, протягом наступних тижнів після руйнівного нальоту, безперечно, передовсім впадало в око й те, що в містах змінилася природна рівновага, а саме відбулося бурхливе поширення паразитів, які множилися на непохованих трупах. Показовий брак відповідних спостережень і коментарів пояснюється підспудним табуюванням, а воно стає ще зрозумілішим, якщо взяти до уваги, що німцям, які ставили собі за мету повне очищення та гігієнізацію Європи, доводилося тепер відбиватися від жаского уявлення, ніби насправді вони самі є зграєю щурів. У неопублікованому на ту пору романі Белля є один пасаж з описом руїнного щура, який принюхуючись пробирається від купи уламків на вулицю, а Вольфґанґ Борхерт, як відомо, написав оповідання про хлопчика, який охороняє свого загиблого під завалами брата від свавілля щурів, а його запевняють, що вночі ті сплять. Окрім того, у тодішній літературі, наскільки я бачу, є лише один-єдиний фрагмент на цю тему – в Носсака, де сказано, що арештанти у своїх смугастих робах, які були задіяні для усунення "решток колишніх людей", у мертвій зоні могли пробитися до трупів у бомбосховищах лише за допомогою вогнеметів, так густо роїлися навколо мухи, а підвальні сходи й підлоги були вкриті липкими, завдовжки з палець личинками. "Щури й мухи панували над містом. Юрмища нахабних, гладких щурів заполонили всі вулиці. Але ще огиднішими були мухи. Великі, із зеленавим відливом, таких ніколи ніхто й не бачив. Вони цілими гронами збиралися на бруківці, сиділи на рештках стін, запліднювали одна одну, втомлено й сито грілися на скалках від шибок. Коли вони вже не могли літати, то заповзали за нами слідом через найменші шпарини, забруднювали все навколо, а їхнє шурхотіння й дзижчання було першим, що ми чули, коли прокидалися. Все це тривало аж до кінця жовтня" [3].


Така картина розмноження видів, яким зазвичай будь-яким способом намагаються не дати розплодитись, є рідкісним документом життя у зруйнованому місті. І навіть якщо більшість вцілілих змогла уникнути прямої конфронтації з найогиднішими покручами фауни руїн, то принаймні мухи переслідували їх скрізь, вже не кажучи про "запах... гниття й розкладання», який, за словами Носсака, "висів над містом". До нас не дійшло майже жодних відомостей про тих, хто за наступні тижні й місяці після руйнувань помер від огиди до буття, тож не дивно, що Ганс, центральний персонаж роману "Янгол мовчав", жахається самої думки про те, що доведеться жити далі, й цілком природним йому здається просто «спуститися сходами й зникнути серед ночі" [4]. Доволі показово, що багатьом персонажам Белля навіть через десятиліття бракує волі до життя. Цей брак волі, який тримається на них, як стигма у новому світі успіху, є почасти спадком їхнього животіння серед руїн, яке сприймається як щось ганебне. Про те, як близько до загибелі були ті, хто жив у великих зруйнованих містах після війни, свідчить нотатка Е. Кінґстона-Макклурі, де сказано, що безцільне блукання мільйонів бездомних посеред страхітливого спустошення було жахливою картиною, яка викликала надзвичайно глибоку тривогу. Ніхто не знав, де ці люди зупинялися на ніч, хоча з приходом темряви вогні серед руїн вказували, де вони розташувалися [5].


1. Див.: op. cit., с. 211 і наст. та с. 226 і наст.

2.  Див.: Böll H. Frankfurter Vorlesungen. München, 1968. с. 82 і наст.

3. Op. cit., с. 238.

4.  с. 138.

5. Цит. за Zuckermann, с. 327.


Читати також
Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta".  Другий кураторський стейтмент Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta". Другий кураторський стейтмент Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя