Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta". Другий кураторський стейтмент

Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta".  Другий кураторський стейтмент

Книжка Національного павільйону України на 59-й Венеційській бієнале розповідає про історію, контексти та інтерпретації роботи Павла Макова “Фонтан виснаження”. Нижче ми публікуємо фрагмент з видання.


Павло Маков

Фонтан виснаження. Acqua alta

Другий кураторський стейтмент


Сьогодні, коли ми пишемо цей текст, Україна захищається від воєнного вторгнення. Армія, волонтери та комунальні служби боронять міста та відновлюють інфраструктуру на окремих ділянках, перебуваючи під тиском та обстрілами різними видами зброї. Триває 32-й день повномасштабної російсько-української війни. Півторамільйонне місто Харків не можуть взяти, тому намагаються знищити його артилерією та бомбардуваннями, прагнуть змучити містян, позбавити їх житла, води, їжі, медикаментів. Харків намагаються виснажити.


Харків — місто художника Павла Макова, у якому 1995 року він створив свій «Фонтан виснаження» — парадоксальний символ життя у великому місті Східної Європи. Наприкінці 1980-х Маков вирішив, що надовго залишиться тут: у колі близьких і цікавих йому людей, серед ландшафту, який він прагнув дослідити й розповісти про нього у своїх роботах. Маков визначав себе художником Місця. Документував й оприявнював локальні міфи та явища — річки, фонтани, квартиру художника-аутсайдера Олега Мітасова, ботанічний сад, мішені, олов’яних солдатиків — надовго вписуючи їх у хроніку власного доробку.



У 1991 році на всеукраїнському референдумі Маков проголосував за проголошення незалежності України. Наступні тридцять років брав участь у численних міжнародних виставках, де щоразу мав розшифровувати своє постійне місце проживання. Його перепитували: «Україна? Це де?» Так у художніх практиках Макова з’явився специфічний концепт Утопії — місця, якого для багатьох не існує, утім, життя в ньому йде своїм ладом. UtopiA — скорочено UA, як Ukraine.


У 2014 році російська армія вперше напала на Україну. Після подій Євромайдану, користуючись станом перехідного уряду, російська федерація анексувала Крим і напала на Донецьку та Луганську області. Війна відклала виставки, регулярним форматом художньої дії став продаж робіт для підтримки армії, військових медиків, людей, що вимушено покинули свої домівки. В роботах Макова з’явилися бетонні блоки — модульний матеріал воєнного часу, з якого будували захисні споруди у населених пунктах й блокпости на дорогах. У галерейних просторах Маков використовував зменшені моделі бетонних блоків, щоб скласти з них план міста та великий фундамент — основи нової реальності. На графічних роботах блок видавався парадоксальною частиною саду, заповнював приватні місця, розмежовував різні світи. Як у «Невидимих містах» Кальвіно: з одного боку — пекло, а з іншого — те, що пеклом не є, що потребує підтримки життя, догляду й піклування.


Перші роботи Макова стосувалися ландшафту Харкова та поєднували міський рельєф з анатомією людського тіла. Перші розтини тіл у Європі й подальша поява анатомічних театрів припали на часи великих географічних відкриттів. Можна припустити, що так само сьогодні повномасштабне вторгнення російських військ в Україну збігається з часом великих відкриттів української культури. 


З 2014-го Маков повторюватиме тезу про фундаментальну роль культури у війні: «Без розуміння того, чим є українська культура, ані у світі, ані в Європі не зможуть збагнути, що втрачається в цій війні». Наскільки болючими є пожежі, теракти, катастрофи в країнах ЄС, настільки ж неявними з погляду європейця виявляються масштабні втрати від окупації, нищівних обстрілів і масових вбивств, заподіяних для знищення сучасної України.


Пройдімося цими руїнами. Звісно, значною мірою убезпечені: без битого скла під ногами, без шматків обгорілого дерева та розтрощеного каміння, без відчуття резонансу від вибуху, що йде землею й повітрям, без деренчливого звуку крилатих ракет над головою. Без всіх цих ефектів присутності, добре знайомих художнику Павлу Макову. Сьогодні, на 32-й день війни, у Харкові зазнали руйнації понад тисяча житлових будинків, школи та лікарні, художній музей, оперний театр. Кілька ракет впали на площу Свободи, де стоїть конструктивістський Держпром та на якій показував свої роботи Василь Єрмілов, на місце, де Вальтер Ґропіус планував побудувати театр, на Каразінський університет, у якому в різний час працювали троє нобелівських лауреатів, на будинок «Слово», який побудували та в якому мешкали покоління поетів, письменників і художників, що їх називають «Розстріляним Відродженням», тощо. Можна пройтись і маршрутами місць Макова, біля яких впали ракети. Оптика війни, як і оптика, налаштована на детальну історію «Фонтану виснаження», дає змогу простежити тридцять років практик художника, прив’язаних до плинних станів харківського ландшафту.


На офортах, фотографіях, в об’єктах та артбуках 1990–2000-х це два довготривалих мотиви: мішені й олов’яні солдатики. У 1996 році Маков відзняв фотоархів чоловічих і жіночих мішеней, які знаходив на шкільних майданчиках Харкова — як моторошний залишок радянської системи освіти з уроками військової підготовки в основі. Образ мішені був однією з метаморфоз людського тіла в Україні–Утопії. Тіла з перманентним екзистенційним відчуттям перебування під прицілом. Інший образ — олов’яний солдатик та укомплектована іграшкова армія, що змалку супроводжувала жителя Утопії. З 2001-го Маков надавав своїм олов’яним ветеранам особистісних рис: фотографував кожну фігурку окремо і друкував ростові портрети в людському масштабі. Робив містифікацію їхніх щоденників на вигаданій олов’яній мові. У 2003-му, за три десятки метрів від місця нереалізованого встановлення «Фонтану виснаження», відправив паперову флотилію по річці Харків на іграшкову війну — на облогу Пентаґону. У 2010-ті центральною темою Макова стає латентність, відчуття неоприявненої загрози, що походить від сірої стабільності й хибного щастя. З 2014-го вона трансформується в роздуми про персональну відповідальність, у той самий час, як на офортах з’являються бетонні блоки. У 2014-му — робота «Облога Харкова», у 2017-му — «Укриття». Водночас теми Макова стають глобальнішими, охоплюють майбутнє міст і майбутнє після людини. Пандемія COVID-19 уможливлює роботу Mappa Mundi, величезну мапу-квартиру з країнами-кімнатами — найбільший zoom-out Місця в доробку художника.


Війна змінила і «Фонтан виснаження». У відповідь на чисельні запитання журналістів Маков окреслює характер цих змін: «Виснаження залишається виснаженням. Тільки в часі робота залишилась позаду. Якщо до тієї фази війни, яка зараз настала, робота могла попередити про небезпеку виснаження нашого старого світу, і того, що за цим послідує, то зараз це попередження вже не актуальне. Ця робота тепер не попереджає, а констатує».


У першому стейтменті та в каталозі павільйону ми говорили про те, що за 27 років своєї історії «Фонтан виснаження» перестав бути символом Харкова середини 1990-х років і, зокрема через свій виставковий шлях, набув ширшого значення — як образ виснаження політики, культури, економіки, екології в сучасному світі. Війна знову повертає нас у локальний контекст. Харків під бомбами, на піку виснаження, стає як локальним, так і глобальним викликом, місцем — направду, одним з багатьох місць в Україні, — доля якого невіддільно пов’язана з майбутнім світу. Від самого початку для практик Макова був важливий погляд Джорджо Моранді, який міг говорити про цілий світ, дивлячись на нього з вікна своєї майстерні. Питання сьогоднішнього дня: чи здатен світ запобігти остаточному виснаженню людяності? Зараз можна відповісти на нього, дивлячись крізь вікна українських міст.


Лізавета Герман

Марія Ланько

Борис Філоненко



Читати також
Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing