Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки

Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки

У жовтні 2019 року у видавництві IST Publishing виходить книжка «ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980» У,Н,А колективу (Уляна Биченкова, Ніка Кудінова, Альона Соломадіна) за підтримки Українського культурного фонду.


В Україні тема, пов’язана з дослідженням торгових знаків другої половини XX століття, малодосліджена, втім на міжнародному рівні їх архівування та розвідки активно розробляються.


IST Publishing в особі культурної журналістки Оксани Семенік, звернулись до графічних дизайнерів, кураторів та освітян, аби дізнатись, чому важливо вивчати історію графічного дизайну, як сталось, що тема модерністських логотипів малодосліджена та чому видання подібних книг — це, передусім, про збереження культурної спадщини


У,Н,А КОЛЛЕКТИВ (УЛЯНА БИЧЕНКОВА, НІКА КУДІНОВА, АЛЬОНА СОЛОМАДІНА)


графічні дизайнерки, дослідниці, співаторки книжки «ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980» (IST Publishing, проект реалізовується за підтримки Українського культурного фонду)


Ми маємо гостре практичне бажання споглядати й розуміти історичний генезис графічної форми. У пропонованому проекті йдеться про тематично вузький матеріал, що охоплює невеликий часовий проміжок у графіці товарних знаків радянської України — 1960-80-ті роки. Звернення до конкретних імен і процесів минулого дає змогу дещо наблизити і прожити досвід таких практик. Але варто зазначити, що вивчати історію українського графічного дизайну доволі непросто, ця інформація матеріально вразлива і змістовно недооцінена.


Архітектурні памʼятники також грубо руйнуються, проте все, що застигло в камені, досі так чи інак присутнє в нашому повсякденному візуальної середовищі як незаперечний пласт. Із творами графічного дизайну все інакше — їм складно претендувати на таку саму масштабну увагу, як до архітектурних творів, до того ж вони майже не мають шансів бути представленими в музеї, як, наприклад, станкові графічні твори. Тому прикладні твори потребують спеціальних зусиль щодо осмислення і збереження. Робота над виданням для нас — і жест, і критика дефіциту (дизайн-мистецтвознавства / кураторства / музею / архіву), і мрія про його поповнення.


Однак нас найбільше цікавить практична цінність матеріалу — дизайн-методики минулого й можливі нинішні способи роботи з успадкованою формою. 

РЕДАКЦІЯ IST PUBLISHING (КАТЕРИНА НОСКО, АНАСТАСІЯ ЛЕОНОВА, БОРИС ФІЛОНЕНКО)

Схоже, питання дослідження й захисту спадщини українського модернізму ще довго буде болючим і актуальним. Адже зразки української радянської архітектури, зокрема монументального мистецтва, постійно перебувають під загрозою знищення. Не менш плачевна ситуація й з архівами. Тож говорити в публічному полі про спадок модернізму — комплексного явища минулого століття — важливо нам як видавництву, особливо якщо ми прагнемо осмислювати явища в суспільстві, культурі та мистецтві.

«Знак. Українські товарні знаки 1960–1980» колективу дизайнерів У,Н,А — проект, що постав унаслідок роботи з архівами і звертається до прямої мови графіків-дизайнерів другої половини XX століття та виводить із тіні яскраві імена.


Такі дослідження нині необхідні насамперед тому, що вони демонструють тяглість художніх процесів, у нашому випадку — в полі графічного дизайну. Ця тема досі перебуває на периферії розмов про здобутки українського модернізму, попри те, що саме у струнких формах знаків і їхніх блискучих точних образах виразно проступає модернізм другої половини XX століття в Україні.


ЙЕНС МЮЛЛЕР (JENS MULLER)

дослідник, співавтор книжки Logo Modernism (видавництво Taschen, 2015)


Вважаю, що дизайн логотипу — одна з найважливіших сфер графічного дизайну. Тривалий час плакат вважали «королем» (або «королевою») дисципліни. Плакати були скрізь, і завдяки великому формату існувало певне їхнє співвідношення з образотворчим мистецтвом. Їх було легко виставляти, розглядати й колекціонувати. Натомість логотипи залишалися ніби поза увагою. На щастя, це змінилося — логотип визнали об’єктом дослідження. До того ж чудовим об’єктом, який не лише показує розвиток естетичних і графічних стилів, а й дає можливість візуалізувати зміни в суспільстві, економіці та культурі, ніби під мікроскопом. 

РЕНЕ ВАВЖКЕВИЧ (RENE WAWRZKIEWICZ)

графічний дизайнер, викладач SCHOOL OF FORM (Польща), співавтор книжки Symbol to Logo - Polish Graphic Marks 1945-1969, 2000-2015 (2017)


Знання про історію дизайну певної країни чи регіону необхідні для свідомої й ефективної роботи місцевого ринку. Без цього знання існує ризик, що наші проекти будуть лише порожніми запозиченнями міжнародних тенденцій, які, до того ж, залишаться чужими й незрозумілими для локальності, у якій ми працюємо.


Робота істориків, критиків, журналістів і популяризаторів дизайну дає нам знання й інформацію про його минуле та сучасність. Ці знання сприяють розумінню власної професії та можливості побачити її в широкому історичному, соціальному чи політичному контексті. Одне слово, ми отримуємо професійну самосвідомість та ідентичність.


В останнє десятиліття дослідження, присвячені історії дизайну графічних символів і логотипів, стали дуже популярними, до них звертаються і дизайнерські спільноти, і люди, зацікавлені візуальною культурою. Більшість таких досліджень створено в Західній Європі та США. Це пов’язано з їхньою багатою економічною історією, наявністю сильних науково-дослідних центрів і дизайнерських ЗМІ, а також великим інтересом дизайнерів до їхньої історії.


На жаль, у Польщі історія та критика дизайну досі недостатньо розвинені та малопопулярні. Це повʼязано, з одного боку, із панівною серед мистецьких критиків (критиків візуального мистецтва) позицією невизнання дизайну за «серйозну» мистецьку діяльність. А з іншого, причина також у малій зацікавленості самих дизайнерів пізнати власну історію. Проте, водночас, слід визнати, що ситуація в Польщі дуже динамічна й із року в рік покращується. 

ОЛЕКСАНДР ТРЕГУБ

засновник школи Projector


Ми не зможемо пізнати себе, якщо заперечуватимемо власне минуле, у якому було чимало і поразок, і перемог. В Україні працювали талановиті дизайнери, про яких нині говорити не прийнято, не модно. Проте вони залишили яскравий слід — десятки сильних мінімалістичних знаків, логотипів і постерів. Цю спадщину нині дуже важливо цінувати й вивчати. Адже коли є на що спиратися в минулому, зʼявляється опора для руху в майбутнє.


Протягом тисяч років дизайнери (які донедавна так себе, звісно, не називали) у різних культурних умовах розвʼязували одні й ті самі завдання. Вивчення історії дає нам змогу скористатися досвідом поколінь і приймати рішення швидше й точніше.


Історія дає розуміння логіки, звʼязків, причин і наслідків. А також стратегії розвʼязання завдань. Проте насамперед — демонструє приклади життя й діяльності видатних людей і їхніх рішень, що досі нас надихають.


Я вважаю, що хороша освіта має дати дизайнеру, з одного боку, набір практичних і актуальних стратегій розв’язання завдань, а з іншого — розширення кругозору, розуміння цілісності світу й культури, зав’язків між дисциплінами й усвідомлення поняття користі та того, як її приносити. Разом ці складові дають свободу і сміливість приймати несподівані, проте дієві рішення. 

Автор усіх опублікованих вище знаків: Володимир Побєдін

Читати також
«Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta".  Другий кураторський стейтмент Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta". Другий кураторський стейтмент Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998"