Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент

Як ми бачимо. Джон Берджер. Фрагмент

У листопаді 2020 року у видавництві IST Publishing виходить книжка британського арт-критика Джона Берджера «Як ми бачимо» українською. Видання є одним із найбільш читаних сучасних текстів про мистецтво. Його було написано за мотивами однойменного серіалу ВВС й уперше видано в 1972 році у видавництві Penguin Books. Видання підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи. А переклад книжки зробила Ярослава Стріха. Ми публікуємо фрагмент із книжки нижче.

Бачення передує словам. Дитина починає бачити й розпізнавати предмети ще до того, як учиться говорити.

Однак бачення передує словам не лише в цьому. Завдяки баченню ми визначаємо своє місце в навколишньому світі; можемо пояснити світ словами, але слова не перекреслять того факту, що світ нас оточує. Стосункам між тим, що ми бачимо, і тим, що знаємо, завжди бракуватиме визначеності. Ми щовечора бачимо, як сідає сонце. Ми знаємо, що земля обертається навколо нього. Однак це знання, це пояснення так ніколи й не вдається допасувати до побаченого. Художник-сюрреаліст Маґрітт звернувся до одвічної тріщини між словами й побаченим у картині під назвою «Ключ до сновидінь».

«Ключ до сновидінь» Рене Маґрітта (1898–1967)

На те, як ми бачимо, впливає те, що ми знаємо й у що віримо. У Середньовіччі, коли люди вірили в реальне існування Пекла, вигляд вогню напевно мав інше значення, ніж зараз. Їхнє уявлення про Пекло було почасти породжене виглядом вогню, який поглинає, і попелу, що залишається потім, — а також досвідом болючих опіків.

Коли ми закохуємося, вигляд коханої людини набуває всеохопності, якої не передати жодними словами й обіймами: таку всеохопність може вмістити тільки заняття коханням, та й то тимчасово.

Однак це бачення, що передує словам і ніколи не вміститься в них повністю, не зводиться до механічної реакції на стимули. (Бачення можна розглядати як суто механічне явище лише в тому разі, якщо сфокусуватися виключно на тій малій частці цього процесу, що задіює сітківку ока.) Ми бачимо тільки те, на що дивимося. Дивитися — це робити вибір. Унаслідок цього вибору те, що ми бачимо, опиняється в межах досяжності, нехай навіть не на відстані витягнутої руки. Доторкнутися — значить визначити своє місце у стосунку до предмета. (Заплющте очі, пройдіть кімнатою й зауважте, наскільки відчуття доторку схоже на статичну та обмежену форму зору.) Не буває такого, щоб ми дивилися лише на один предмет; ми завжди дивимося на взаємозв’язки між нами і предметами. Наш зір завжди активний, завжди в русі, завжди утримує коло предметів обіч себе й окреслює, чию присутність ми усвідомлюємо так само чітко, як власну.
Незабаром по тому, як починаємо бачити, ми усвідомлюємо, що нас також бачать. Очі інших і наші власні очі переконують нас, що ми — частина зримого світу.

Усвідомивши, що ми бачимо пагорб, ми припускаємо, що нас також видно з того пагорба. Взаємність — фундаментальніша прикмета зору, ніж промовленого діалогу. Діалог часто є спробою вербалізувати це відчуття й пояснити, «як ти це бачиш» (метафорично чи буквально), і з’ясувати, «як це бачить інший».
Усі зображення (у тому значенні, в якому вживаємо це слово у книжці) створені людиною.

Зображення — це видовисько, відтворене руками чи механічно. Це вид чи низка видів, відділені від місця й часу, де вони постали вперше, і збережені на кілька митей чи кілька століть. Кожне зображення втілює певний спосіб бачити. Навіть фотографія. Урешті, фотографії, всупереч поширеній думці, — це не механічний запис. Щоразу, як дивимося на фотографію, ми розуміємо (нехай побіжно), що фотограф обрав саме цей вид з нескінченної процесії схожих. Це стосується навіть цілком принагідних родинних світлин. Те, як бачить фотограф, утілюється у його виборі предмета. Те, як бачить художник, відтворено в його позначках на полотні чи папері. Отже, кожне зображення втілює чиєсь бачення, але наше сприйняття й оцінка зображення водночас залежать від того, як бачимо ми. (Наприклад, Марія — це лише одна постать серед двадцяти інших, але з особистих причин наш погляд прикутий саме до неї.)

Спершу зображення створювали для того, щоб прикликати образ відсутнього предмета чи істоти. З часом стало ясно, що зображення може перетривати представлене на ньому; у такому разі зображення показує, який вигляд предмет чи істота мали раніше — а отже, як їх колись бачили інші люди. Ще пізніше зауважено, що своєрідне бачення автора також є частиною зображення. Зображення стало записом того, як Х бачив Y. Таке уявлення про природу зображення є продуктом гострішого усвідомлення індивідуальності, пов’язаного з гострішим усвідомленням історії. Годі намагатися точно датувати цей зсув, однак у Європі це усвідомлення, безперечно, зародилося з початком Ренесансу.
Жоден інший тип пам’яток чи текстів не подає настільки ж безпосередніх свідчень про світ, який оточував інших людей в інші епохи. Зображення в цьому точніші й багатші за літературу. Ми не заперечуємо виражального виміру мистецтва чи втіленої в ньому сили уяви, та й не зводимо його до статусу документальних свідчень; що більша роль уяви у творі, то ефективніше він дає нам змогу розділити погляд митця на побачене.
Читати також
Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» Виктор Мизиано «Если куратор — художник, то и художник может быть куратором» «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило «Люди снова стали писать и читать», — Павел Маков об авторских книгах, новой книге «До По» и будущем, которое наступило Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець Фрагмент з книжки "Цикл лекцій про сучасне життя тварин" Євгенії Бєлорусець “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент “А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації”. Фрагмент Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Труднощі перекладу або англомовна версія книжки «Де кураторство» як колективна практика Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Фрагмент з книжки "Анрі Картьє-Брессон. Інтерв'ю та розмови 1951-1998" Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Продукування присутності. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Фрагмент з есею «Спостереження за болем інших» С’юзен Зонтаґ Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч третя Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Сергей Братков «Мы знаем одержимых художников, но не знаем одержимых кураторов» Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Паскаль Ґілен і Тайс Ляйстер. Культура у підмурках європейської спільноти Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Перформування спільного міста. Фрагмент з книжки Паскаля Ґілена Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Джордж Бейкер: «Передусім, чи є фотографія медіумом? А може, формою медіума? Мистецтвом?» Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта Розладнаний час. Фрагмент з книжки Ганса Ульриха Ґумбрехта «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом «Добрий комікс зробити складно». Фрагмент розмови Ганса Ульріха Обріста з Робертом Крамбом Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta".  Другий кураторський стейтмент Павло Маков "Фонтан виснаження. Acqua alta". Другий кураторський стейтмент Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Никита Кадан «Начали строить землянку, чтоб защититься от грозы, — построили город» Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Фрагмент із книжки "Терор з повітря" Петера Слотердайка Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Доротея Ріхтер. Флуксус — художники як організатори Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Борис Філоненко. Візуальний есей “🐴 — двері” Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Паскаль Ґілен «Ми мусимо навчитися жити обіч радикально Іншого» Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» Фрагмент з каталогу «Перед майбутнім» Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Розширене поле фотографії. Фрагмент з книжки Джорджа Бейкера Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Товарні знаки модернізму: чому про це треба видавати книжки Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Фрагмент із книжки Павла Макова "Фонтан виснаження. Acqua Alta" Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Доротея Ріхтер. Художники й куратори як автори — конкуренти, співавтори чи колеги Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Конспект клубу книжкових амбасадорів. Зустріч друга. Як працює Іст паблішин Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов Інвестування у культуру: коментарі про мотивацію, книжки та любов «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти «Щасливі падіння» Євгенії Бєлорусець. Фрагменти Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда Фрагмент із книжки "Повітряна війна і література" В. Ґ. Зебальда У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова У м'яті. Фрагмент коміксу Бориса Філоненка, Данила Штангеєва й Антона Резнікова Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» Фрагмент із книжки «Розмови про архітектуру» «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90»: уривок з видання «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90»: уривок з видання Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Борис Филоненко. «Собаку зовут Шедевр». Художественный проект Влада Краснощека Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Відкриття Мистецької бібліотеки. Запис дискусії першого дня роботи міського простору Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Ігор Чекачков. NA4JOPM8. Тексти Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Як видати книжку: конспект з Book Champions Weekend 2021 Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Конспект зустрічі Клубу книжкових амбасадорів IST Publishing Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Вивчаючи світовий досвід: вестернізація радянських логотипів у 1960–1980-х роках. Рокас Суткайтіс Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Нам треба бути дуже близько одне до одного: розмова видавчинь IST з видавчинями Valiz (Амстердам) Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком Значення присутності. Інтерв’ю Ганса Ульриха Ґумбрехта з Іваном Іващенком