Ми продовжуємо зустрічі книжкових амбасадорів. Тепер до обговорень про книжковий ринок та індустрію долучаються спеціалісти та учасники. На першу подібну зустріч ми запросили (звісно, онлайн, дотримуючись всіх карантинних заходів безпеки), Наталю Корнієнко, з провідну фахівчиню аналістичного відділу Українського інституту книги, та Мішу Букшу, художника та дизайнера книги «Креативність та інші фундаменталізми».
Наталя Корнієнко про читацькі вподобання українців та як на книжковий ринок впливають соцмережі
Для дослідження відібрали публічні пости у соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter, ролики в YouTube та дописи в публічних каналах месенджеру Telegram, які було опубліковано з 1 січня по 31 липня 2020 року, які містили згадування слів «книги», «книжки», або сполучень назв жанрів («роман», «повість», «збірка» тощо) з дієсловами на зразок «читаю», «опубліковано», «видано» тощо, або назв ключових книжкових подій (Bookforum, «Книжковий арсенал» тощо), і при цьому мали хоча б одну взаємодію (лайк, поширення, коментар, ретвіт тощо), або хоча б 10 переглядів, а також були написані користувачами, які зазначили Україну як свою країну проживання, або ж не зазначили місця проживання, але написали пост українською мовою. Таким чином було виокремлено 1 387 163 одиниці контенту.
Активні заклики до читання книжок в умовах ізоляції спричинили деякий позитивний ефект на початку карантину, але видавничим піар-відділам знадобився час для того, аби зорієнтуватися в актуальній ситуації та оптимізувати процес «комунікації» з читачами та потенційними покупцями. За типом згадувань у соцмережах «книжкові» дописи найбільш популярні у форматі читацьких відгуків (87%), репости ЗМІ (9%), відеоогляди (4%).
Facebook лишається основною мережею для обговорення книжок, найменш популярним — Twitter. Instagram передбачувано став мережею, яка найбільше
продає: оголошення там посіли друге місце за поширеністю. Велика частка постів належить магазинам дитячої літератури, помітна – психологам.
Гендерні відмінності між типами контенту незначні, якщо не рахувати загальної уваги до читання, яка в 2,5 рази більша у жінок порівняно з чоловіками. Однак і певна різниця в темах все ж є.
Друковані книжки залишаються абсолютним лідером серед типів споживання. Найпопулярнішим жанром книжок за результатами дослідження було визнано нонфікшн, представлений масовою літературою, найбільш обговорюваною у соцмережах. Виявилося, що за популярною ще майже десятиліття тому жанровою художньою літературою закріпився статус нішевої.
Попри поширену думку про дороговизну книжок, купівля їх залишається найпопулярнішим шляхом поповнення бібліотеки (41%), про який пишуть у соцмережах. Лише трохи їй поступається отримання видань в подарунок, про такі випадки часто згадують в постах-подяках дарувальникові (38%).
Люди майже не схильні пояснювати свій вибір книги, але навіть на невеликій вибірці помітна важливість особистої думки кола спілкування, знайомі при цьому радять популярні і «корисні» книги. Драйвери умовно можна поділити на такі категорії:
— Рекомендації соціальних контактів (родини,
колег, знайомих);
— Освітні потреби;
— Фахові потреби;
— Виступи автора в медіа або вживу.
Статистика також свідчить, що українська мова в Україні є сьогодні основною мовою читання (55%), потім – російська (37%), англійська (8%) та інші.
До трійки найчастіше згадуваних авторів разом з Оксаною Забужко та Ліною Костенко потрапив поет і письменник Сергій Жадан. З цього приводу тішимося усією IST-спільнотою, і не можемо дочекатися виходу спільної книжки Сергія Жадана та художника Павла Макова.
Деталі про дослідження, статистика про популярні канали та сторінки, згадувані книги та інші цікаві цифри можна переглянути тут.
Міша Букша про мінімалістичний підхід та проекти
Основною і найважливішою формою самовираження для Міші є малюнок, в якому лінія — стихійна і інтуїтивна. Основна тема творчості — стосунків між людьми в соціумі і роздуми про необхідність соціуму як такого. Наприклад, у проекті Primitive people Міша малює «первісних» людей, які більше нагадують звірів. І майстерно передає це грубими чорно-білими лініями.
Міша поділився з нами історією свого становлення та творчих пошуків: з дитинства спостерігаючи за досвідом батьків-дизайнерів, він швидко усвідомив, як працюють концептуальні прийоми та художні елементи. Цікаво, що вони реалізуються саме на перетині творчості та буденності. Чи не найголовнішим фактором успіху будь-якого проекту Міша вважає його доцільність: чи пасуватиме кольорова гамма та обрані форми вираження до формату? Чи буде реалізований проект зрозумілим у контексті?
Помічати контрасти, актуалізувати суть – ось основна методика творчості: інтуїтивна, жива, динамічна.
Таким живим та динамічним вийшов дизайн книжки Паскаля Гілена «Креативність та інші фундаменталізми». Цього року книга отримала премію за найкращий книжковий дизайн у номінації «Книга для читання». «Найкращий книжковий дизайн-2020» — це щорічна премія, яку організовує Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» у співпраці з Goethe-Institut в Україні та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку.
